Оцінка Динаміки Команди — це короткий інструмент 360-градусного зворотного зв’язку, що допомагає керівникам отримати зовнішній погляд на те, як їхні поведінкові моделі впливають на роботу команди та міжособистісні стосунки. Ця оцінка збирає спостереження від кількох учасників (підлеглих, колег і керівників) за п’ятьма ключовими аспектами: емоційна та поведінкова послідовність керівника в різних ситуаціях, рівень психологічної безпеки та надійності, який відчувають члени команди, характерні комунікаційні моделі керівника та їх ефективність, якість і здоров’я міжособистісних стосунків, а також типова швидкість і інтенсивність реакцій на виклики чи тригери. Тест зосереджений на спостережуваних міжособистісних поведінках, що безпосередньо впливають на продуктивність, залученість і психологічну безпеку команди. Багатосторонній формат виявляє розбіжності між самооцінкою та досвідом інших, виявляє «сліпі зони» в поведінці, що знижують ефективність лідерства, і підкреслює конкретні моделі, що або зміцнюють, або послаблюють згуртованість команди. Результати дають цілеспрямовані рекомендації для розвитку, які поведінкові навички керівника потребують першочергової уваги для покращення динаміки та результативності команди.
Кожна компетенція — ключова навичка, яку шукають роботодавці у кандидатів.
Послідовність і передбачуваність емоційного стану, поведінки та прийняття рішень керівника в різних ситуаціях і з часом, як це сприймають інші. Стійкість керівника оцінюють за такими критеріями: (1) емоційна стабільність (чи зберігається настрій і емоційний тон керівника відносно сталими або ж непередбачувано коливаються, створюючи невпевненість у команді), (2) передбачуваність реакцій (чи реагує керівник послідовно в подібних ситуаціях або діє непередбачувано, ускладнюючи команді оцінку його дій), (3) послідовність у прийнятті рішень (чи застосовує керівник сталі критерії та принципи або змінює підходи без чітких пояснень) та (4) поведінка під тиском (чи зберігає керівник професіоналізм у стресових умовах або демонструє помітні емоційні коливання, що впливають на атмосферу в команді). Спостерігачі визначають, чи можуть вони надійно передбачити реакції керівника, що безпосередньо впливає на психологічну безпеку команди та готовність відкрито обговорювати проблеми.
Ступінь, у якому члени команди вважають керівника надійним, який діє з чесністю, зберігає конфіденційність, виконує обіцянки та працює в інтересах команди. Довіра проявляється через спостережувані поведінкові ознаки, що її посилюють або послаблюють: (1) Відповідальність за зобов’язання (дотримання обіцянок, виконання строків, реалізація обіцяного керівником), (2) Інформаційна чесність (відверте спілкування, визнання помилок, прозорість у рішеннях, що стосуються команди), (3) Збереження конфіденційності (охорона чутливої інформації, відсутність поширення пліток або приватних розмов), (4) Відповідність слів і дій (узгодженість між заявленими цінностями та реальною поведінкою) і (5) Підтримка (чи вірять члени команди, що керівник захищає їх інтереси перед вищим керівництвом і підтримує команду). Ця вимірювальна категорія оцінює довіру, яку відчувають члени команди, на основі спостережуваної поведінки, а не намірів керівника.
Характерні способи, якими керівники обмінюються інформацією, дають зворотний зв’язок, збирають думки та ведуть розмови, а також як це сприймають інші. Стиль спілкування оцінюють за такими критеріями: (1) Чіткість (чи є повідомлення точними та зрозумілими, чи навпаки — нечіткими та двозначними), (2) Якість слухання (чи уважний керівник і проявляє розуміння, чи відволікається і відкидає), (3) Надання зворотного зв’язку (чи дає конструктивний і конкретний фідбек, чи критикує нечітко та різко), (4) Відкритість до внесків (чи справді враховує думки, чи лише створює видимість), (5) Частота комунікації (чи достатньо інформації надходить, чи команда залишається неінформованою) та (6) Відповідність тону (чи професійний і поважний тон, чи різкий, зверхній або надто неформальний). Спостерігачі оцінюють і зміст, і спосіб комунікації.
Якість, стан і функціональність міжособистісних зв’язків, які лідер встановлює та підтримує з членами команди, колегами й зацікавленими сторонами, оцінені іншими. Відносини в команді вимірюють за такими критеріями: (1) доступність (чи легко членам команди звернутися до лідера за потреби або чи існують перешкоди для контакту), (2) якість взаємодії (чи відчуваються спілкування як позитивні та співпраця, чи як напружені й формальні), (3) сприйняття справедливості (чи вважають члени команди, що лідер ставиться до всіх однаково або проявляє упередженість), (4) управління конфліктами (як лідер справляється з міжособистісною напругою — конструктивно чи через уникнення/загострення), (5) сприяння співпраці (чи лідер налагоджує зв’язки між членами команди або створює ізольовані групи), (6) демонстрація поваги (чи поведінка лідера виражає щиру повагу до внеску та поглядів інших). Цей вимір оцінює міжособистісну ефективність лідера з точки зору інших.
Швидкість, інтенсивність і емоційне забарвлення, з якими керівник реагує на несподівані події, виклики, критику чи тиск, як це сприймають члени команди. Реактивність оцінюють за такими критеріями: (1) швидкість реакції (чи обдумує керівник відповідь перед тим, як реагувати, або відповідає миттєво без видимої рефлексії), (2) емоційна інтенсивність (чи відповіді керівника адекватні та пропорційні ситуації, чи надмірно емоційні), (3) чутливість до тригерів (чи певні ситуації чи теми стабільно викликають сильні реакції, що впливають на динаміку команди), (4) час відновлення (як швидко керівник повертається до нормального стану після реакції — хвилини, години чи дні) та (5) вплив на команду (чи реакції керівника викликають у членів команди страх, вагання або труднощі у спілкуванні). Спостерігачі оцінюють, чи потрібно їм ретельно контролювати інформацію або вони можуть відкрито спілкуватися без страху надмірних реакцій.
Приєднуйся до тисяч, хто довів свій професіоналізм